Произношение | развяза́ться |
Начальная форма | развязаться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 1-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | развяжусь | развязался | |
жен. р. | развязалась | |||
Ты | муж. р. | развяжешься | развязался | развяжись |
жен. р. | развязалась | |||
Он | развяжется | развязался | ||
Она | развязалась | |||
Оно | развязалось | |||
Мы | развяжемся | развязались | ||
Вы | развяжетесь | развязались | развяжитесь | |
Они | развяжутся | развязались |
раз — приставка,
вяз — корень,
ать — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | развязаться |
Прич. действ. прош. | развязавшийся |
Дееприч. прош. | развязавшись |