Произношение | посрыва́ться |
Начальная форма | посрываться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 1-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | посрываюсь | посрывался | |
жен. р. | посрывалась | |||
Ты | муж. р. | посрываешься | посрывался | посрывайся |
жен. р. | посрывалась | |||
Он | посрывается | посрывался | ||
Она | посрывалась | |||
Оно | посрывалось | |||
Мы | посрываемся | посрывались | ||
Вы | посрываетесь | посрывались | посрывайтесь | |
Они | посрываются | посрывались |
по — приставка,
срыв — корень,
а — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | посрываться |
Прич. действ. прош. | посрывавшийся |
Дееприч. прош. | посрывавшись |