СловоРул
Морфологический разбор
верблюжатникам
имя существительное
Произношение
верблюжа́тникам
Начальная форма
верблюжатник
Тип
нарицательное
Одушевленность
одушевлённое
Склонение
2-e склонение
Род
мужской
Число
множественное
Падеж
дательный
Склонение существительного «верблюжатникам»
падеж
ед. ч.
мн. ч.
Им.
верблюжатник
верблюжатники
Рд.
верблюжатника
верблюжатников
Дт.
верблюжатнику
верблюжатникам
Вн.
верблюжатника
верблюжатников
Тв.
верблюжатником
верблюжатниками
Пр.
верблюжатнике
верблюжатниках
Морфемный разбор (по составу) существительного «верблюжатникам»
верблюжатник
ам
верблюж
— корень
,
ат
— суффикс
,
ник
— суффикс
,
ам
— окончание
.