Произношение | попри́тчиться |
Начальная форма | попритчиться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 2-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | попритчусь | попритчился | |
жен. р. | попритчилась | |||
Ты | муж. р. | попритчишься | попритчился | попритчись |
жен. р. | попритчилась | |||
Он | попритчится | попритчился | ||
Она | попритчилась | |||
Оно | попритчилось | |||
Мы | попритчимся | попритчились | ||
Вы | попритчитесь | попритчились | попритчитесь | |
Они | попритчатся | попритчились |
по — приставка,
притч — корень,
и — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | попритчиться |
Прич. действ. прош. | попритчившийся |
Дееприч. прош. | попритчасьпопритчившись |