Произношение | помилова́ться |
Начальная форма | помиловаться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 1-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | помилуюсь | помиловался | |
жен. р. | помиловалась | |||
Ты | муж. р. | помилуешься | помиловался | помилуйся |
жен. р. | помиловалась | |||
Он | помилуется | помиловался | ||
Она | помиловалась | |||
Оно | помиловалось | |||
Мы | помилуемся | помиловались | ||
Вы | помилуетесь | помиловались | помилуйтесь | |
Они | помилуются | помиловались |
по — приставка,
мил — корень,
ова — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | помиловаться |
Прич. действ. прош. | помиловавшийся |
Дееприч. прош. | помиловавшись |