Произношение | покантова́ться |
Начальная форма | покантоваться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 1-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | покантуюсь | покантовался | |
жен. р. | покантовалась | |||
Ты | муж. р. | покантуешься | покантовался | покантуйся |
жен. р. | покантовалась | |||
Он | покантуется | покантовался | ||
Она | покантовалась | |||
Оно | покантовалось | |||
Мы | покантуемся | покантовались | ||
Вы | покантуетесь | покантовались | покантуйтесь | |
Они | покантуются | покантовались |
по — приставка,
кант — корень,
ова — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | покантоваться |
Прич. действ. прош. | покантовавшийся |
Дееприч. прош. | покантовавшись |