Произношение | погонофо́ра |
Начальная форма | погонофора |
Тип | нарицательное |
Одушевленность | одушевлённое |
Склонение | 1-e склонение |
Род | женский |
Число | единственное |
Падеж | именительный |
падеж | ед. ч. | мн. ч. |
---|---|---|
Им. | погонофора | погонофоры |
Рд. | погонофоры | погонофор |
Дт. | погонофоре | погонофорам |
Вн. | погонофору | погонофор |
Тв. | погонофоройпогонофорою | погонофорами |
Пр. | погонофоре | погонофорах |
по — приставка,
гон — корень,
о — соединительная гласная,
фор — корень,
а — окончание.