| Произношение | особли́вому |
| Начальная форма | особливый |
| Форма | полное |
| Изменяемая/неизменяемая форма | изменяемое |
| Число | единственное |
| Падеж | дательный |
| Варианты | особливому | особливому |
| Род | мужской | средний |
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | |||
|---|---|---|---|---|---|
| муж. р. | жен. р. | ср. р. | |||
| Им. | особливый | особливая | особливое | особливые | |
| Рд. | особливого | особливой | особливого | особливых | |
| Дт. | особливому | особливой | особливому | особливым | |
| Вн. | одуш. | особливого | особливую | особливое | особливых |
| неод. | особливый | особливые | |||
| Тв. | особливым | особливойособливою | особливым | особливыми | |
| Пр. | особливом | особливой | особливом | особливых | |
особ — корень,
лив — суффикс,
ому — окончание.