Произношение | набрюзжа́ться |
Начальная форма | набрюзжаться |
Инфинитив | да |
Категория личности/безличности | личный |
Транзитивность | непереходный |
Вид | совершенный |
Спряжение | 2-е спряжение |
Возвратность | возвратный |
будущ. | прош. | повелит. | ||
---|---|---|---|---|
Я | муж. р. | набрюзжусь | набрюзжался | |
жен. р. | набрюзжалась | |||
Ты | муж. р. | набрюзжишься | набрюзжался | набрюзжись |
жен. р. | набрюзжалась | |||
Он | набрюзжится | набрюзжался | ||
Она | набрюзжалась | |||
Оно | набрюзжалось | |||
Мы | набрюзжимся | набрюзжались | ||
Вы | набрюзжитесь | набрюзжались | набрюзжитесь | |
Они | набрюзжатся | набрюзжались |
на — приставка,
брюзж — корень,
а — суффикс,
ть — окончание,
ся — постфикс.
часть речи | слово |
---|---|
Глагол | набрюзжаться |
Прич. действ. прош. | набрюзжавшийся |
Дееприч. прош. | набрюзжасьнабрюзжавшись |